Більше, ніж тисячу років тому держава, яка існувала на місці сучасної України, прийняла доленосне рішення.

Ми приєдналися до християнського світу, прийняли цінності західної культури та почали новий етап у розвитку нашої державності.

Цей шлях був вирішальним, бо з того часу ми не раз втратили державність, нас намагалися переконати, що ми не ті, ким ми є. Але наша держава відроджується знову і знову. Попри вкрадену історію, життя громадян, жертви та руїни, ми існуємо та захищаємо своє.

Ми захищаємо свою віру, коли ворог руйнує наші церкви, захищаємо землю, всіяну уламками ракет, захищаємо державу. Адже ми і є цією державою. На нас вона тримається, живе і повинна розвиватись. І відродитись після того, як чергова орда покине її кордони.