Що гальмує Україну на шляху до технологічного прориву

2022-02-17, 13:51

У примарі великої війни можна сфокусувати чи не єдиний позитивний вимір. Він став викликом, що змушує світ ставати сильнішим.

Еволюція технологій
Загроза війни спонукає країни і суспільства шукати відповіді на загрози, які ще вчора здавалися малоймовірними. Глобальний розвиток прискорився порівняно з періодом до “кремлівських сутінків”.


Одним із ключових маркерів розвитку останніх 20 років є інноваційний концепт “Індустрія 4.0”. Сьогодні його вага посилюється в рази. Оскільки світ уже живе в умовах дефіциту, дорожнечі чи недоступності енергоносіїв. Отже – вимагає швидких якісних інновацій. Декілька слів з передісторії концепту.


2013-го його запропонували експерти з ФРН, аби протидіяти експансії з Південно-Східної Азії. У Берліні сподівалися інноваціями стримати китайські компанії, які витісняли німецькі корпорації з ринків. Сьогодні цей концепт формує нову світову економічну реальність із урахуванням високого ризику енергетичних, логістичних чи сировинних криз.


За дослідженням McKinsey, високотехнологічні фірми використовують не більше 60% свого потенціалу. Тому в кожній галузі існують надмірні витрати, які слід оптимізувати.
Технології штучного інтелекту – це індикатор, що нівелює фактор дешевої робочої сили. Формат “Індусрії 4.0” трансформує їх від необхідності слідувати певним алгоритмам до здатності їх змінювати. Наприклад, завдяки роботизації Tesla розгорнула потужності у Каліфорнії. Це виявилося дешевшим, ніж виробляти та транспортувати машини з Піднебесної.

Оцифрований бізнес
Для “Індустрії 4.0” ключовим є формат промислового інтернету речей. Він дозволяє об’єктам реальної економіки взаємодіяти поза людським фактором. Йдеться про телекомунікаційні системи для автономних пристроїв, які обмінюються інформацією з урахуванням виробничих процесів. Диджиталізація об’єктів інтегрує їх у національні та міжнародні ланцюги, забезпечуючи більш високу додану вартість.


2019-го капіталізацію глобального ринку Industry 4.0 оцінювали в 71,7 мільярда доларів. За розрахунками Research and Markets, до 2024 цей показник досягне 156,6 мільярда доларів. Таким чином, середньорічне зростання становить майже 17%.


З огляду на це розвинені країни підтримують згаданий концепт як довготривалий тренд. Наприклад, в Ізраїлі Агентство інновацій надає підприємцям кейси практичних інструментів та доступ до структурних фондів для інноваційних екосистем. Мета – досягти конкурентних переваг на місцевих та глобальних ринках. У результаті Ізраїль посів друге місце, згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму 2016, з глобальної конкурентоспроможності.

Українські перспективи
Зрештою, повернемося до українського формату “Індустрія 4.0”. На жаль, наші позиції є невтішними.
Зважаючи на високі військові ризики для України, “Індустрія 4.0” має стати для нас маркером підвищення технологічності. Для швидкого застосування потрібна синергія трьох факторів: держапарату, бізнесу та системи освіти. Аналіз Асоціації підприємств промислової автоматизації свідчить про високу ймовірність зростання виробництва на 7 – 10% за умови переходу України до “Індустрії 4.0”.


Для цього потрібно вдосконалити законодавче поле, встановити прозорі правила та забезпечити якісні кадри. Першим кроком вже стало ухвалення постанови Кабінету міністрів України про концепт “Індустрія 4.0”. Ціль документу – прискорити трансформацію національної економіки, посилити конкурентоспроможність, розширити поле інвестицій.


Важливо, що проєкт “Індустрії 4.0” Мінекономіки просуває разом із ключовими гравцями ринку технологічних інновацій – Асоціацією підприємств промислової автоматизації України та платформою Industry4Ukraine.


Документ передбачає розвиток мережі центрів “Індустрії 4.0” у Києві, Харкові, Львові та на інших територіях інноваційного розвитку. Їх розгортатимуть в університетах, наукових установах, індустріальних парках, щоб консультувати підприємців щодо методології та ресурсів змін, сприяти впровадженню їх розробок.


Основні фактори, що гальмують інноваційні зміни в Україні, – відтік молодих кадрів із промисловості, підготовка фахівців без урахування вимог “Індустрії 4.0”, брак експертів з її просування.


Нам потрібні програми, апробовані в країнах ЄС, з підготовки експертів-консультантів із аудиту, дигіталізації, пріоритетів запровадження технологій. У цьому напрямі відчутно просунулися наукові спільноти Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” імені Сікорського та “Запорізька політехніка”. В Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук підготували методику, адаптовану до європейських стандартів.


Необхідно законодавчо стимулювати інвестиції в технології. В деяких країнах передбачене пільгове кредитування промислової цифровізації під час використання національного програмного забезпечення та своїх провайдерів. Ми маємо лише непрямі пільги, передбачені в законопроєктах про Індустріальні парки. Там не йдеться про пряме стимулювання дигіталізації.


Необхідно створювати дослідницьку інфраструктуру для “Індустрії 4.0”. Наприклад – лабораторії з тестування технологій та прототипів. Вони одночасно є демонстраційними та тестовими майданчиками для відпрацювання прототипів рішень.


Такий інструмент можна передбачити у центрах 4.0. Це дозволить супроводжувати інновації до етапу реальної інтеграції у виробничі ланцюги. Йдеться про цільові бізнес-кейси для стратегічних галузей промисловості – енергетики, металургії, машинобудування.


У світі “Індустрія 4.0” є стратегічним напрямом, яким керує держава. В Україні ж ці питання ініціативно просувають об’єднання підприємців та експерти. Минулого року не було реалізовано жодної відповідної цільової програми державного рівня. Тому доречно говорити про створення держагентства, яке консолідуватиме політику в питаннях впровадження “Індусрії 4.0”.


Окремий напрям – просування цієї політики на регіональному рівні. Відзначу показовий індикатор на рівні територіальної громади Краматорська. У проєкті Стратегії розвитку її позиціонування зазначено як “економічне ядро Краматорської агломерації, “Індустрії 4.0″, науковий центр високотехнологічного бізнесу, зеленої та інноваційної економіки”. Важливо, щоб такі маркери цього інноваційного концепту визначали розвиток України на всіх рівнях.

Едуард Мкртчан

Читайте в ексклюзивному блозі для 24 каналу