Видатний син Донеччини, дисидент, педагог та правозахисник народився 1927 року на хуторі Їжівка біля Костянтинівки.

Все своє життя він присвятив захисту української мови. У 1976 році він став співзасновником Української Гельсінської групи. Це була одна з причин, чому його так боялась комуністична влада. Він лише вимагав державні органи виконувати прийняті ними ж самими закони. Наголошував на праві українців вивчати та розмовляти рідною мовою.

За це він був запроторений до таборів, де закінчилось його життя. Однак пам’ять про Олексу Тихого виявилась живучішою за систему, яка вбила дисидента. Саме тому найбільша вулиця, яка пов’язує Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку, носить його ім’я. Ми не забули про тих, хто боровся за Україну, не забуваємо про них і зараз. Не забудемо ніколи!